інтерв’ю
Чому майбутньому IT-фахівцю варто навчатися англійською, чи правда, що з ЧВУТ масово відраховують студентів, і як знайти першу роботу без великого досвіду? Лена поговорила із Софією — випускницею факультету інформаційних технологій ЧВУТ, яка приїхала до Чехії за програмою Assistance від Best School, а зараз вивчає штучний інтелект у магістратурі, — про переїзд у 17 років, складне навчання, зміну спеціальності та перші кроки у професії.
— Софіє, розкажи трохи про себе. Звідки ти та де зараз навчаєшся?
— Мене звати Софія, мені 20 років, я з Маріуполя, Україна. Я закінчила бакалаврат Чеського технічного університету в Празі — ЧВУТ — на факультеті інформаційних технологій за спеціальністю Software Engineering, тобто «Інженерія програмного забезпечення». Зараз продовжую навчання в магістратурі того самого університету, але вже на факультеті електротехніки. Моя нова спеціальність — штучний інтелект.
— До Чехії ти приїхала за програмою Assistance від Best School. Чому тобі підійшов саме такий формат?
— Я вже склала IELTS і вступала на англомовну програму, тому окремий мовний курс мені не був потрібен. Але саме рішення про переїзд довелося ухвалювати дуже швидко: мені було 17 років, я закінчувала десятий клас, і водночас потрібно було розібратися зі вступом та організаційними питаннями в новій країні. Тому я приїхала до Чехії за програмою Assistance — із супроводом на цьому шляху.
— Бакалаврат ти повністю закінчила англійською. Чому обрала саме англомовну програму?
— Перша причина пов’язана із самою сферою. IT у всьому світі працює англійською і не настільки прив’язане до регіону чи мовної культури, як, наприклад, медицина або право. Тому здобувати освіту мовою своєї майбутньої професії здавалося мені логічним і доволі очевидним рішенням.
Була й друга, більш практична причина. У 2022 році я закінчувала десятий клас, і рішення про вступ за кордон довелося ухвалювати дуже швидко. Часу на те, щоб вивчити нову мову до необхідного рівня, просто не було. Натомість IELTS я на той момент уже склала, тому англомовна програма була найреалістичнішим варіантом.
— А чому з усіх можливих напрямів ти обрала саме IT?
— Я з дитинства люблю математику. У мене з неї завжди були найкращі оцінки, тато теж математик, тож це в нас сімейне. Крім того, мені подобається, що в IT не можна один раз чогось навчитися, а потім усе життя працювати за одним сценарієм. Сфера постійно розвивається, потрібно опановувати нові технології та підходи. А я не можу без того, щоб постійно чогось навчатися.
— Чому саме Software Engineering?
— Це дуже універсальна спеціальність, своєрідна паличка-виручалочка в IT. Вона дає широку базу, з якою потім простіше перейти в інший напрям. Ти не заганяєш себе в надто вузькі рамки на самому старті й можеш пізніше обрати те, що тобі справді цікаво.
— Але спочатку ти вступала на іншу програму, так?
— Так, спочатку я вступила на комп’ютерну інженерію. Після першого семестру зрозуміла, що це не моє: я не хочу настільки глибоко розбиратися із «залізом». Мені була ближчою програмна частина.
На нашому факультеті перший рік влаштований дуже зручно: на всіх програмах однакові предмети, і протягом цього року спеціальність можна змінити без складної бюрократії — достатньо прийти до навчального відділу. Перейти можна й пізніше, навіть перед дипломом, але тоді, найімовірніше, доведеться додатково складати багато кредитів через різницю в навчальних планах. Тому краще розібратися зі своїми інтересами якомога раніше.
— Коли людина каже, що навчається в ЧВУТ, перша реакція часто однакова: «Там же дуже складно». Це правда?
— Так, було дуже складно. Але кожен рік — по-своєму.
На першому курсі мені було 17 років, і я щойно приїхала до нової країни. Крім університету, потрібно було розбиратися зі звичайними побутовими речами: які продукти купувати, куди йти з документами, як узагалі влаштоване життя навколо. Це стандартні турботи людини, яка нещодавно переїхала.
Та й сам університет зовсім не схожий на школу. За тобою ніхто не бігає, нічого по десять разів не нагадує. Система інша, і до неї потрібно звикнути. На другому курсі в мене були найважчі предмети. А на третьому потрібно було водночас навчатися, працювати й писати диплом. Тож легкого року не було — просто складнощі щоразу змінювалися.
— Що за такого навантаження тобі особливо подобалося в університеті?
— Перше і, мабуть, найважливіше — повна відсутність корупції. Домовитися з викладачем або дати хабар неможливо. Вимоги з кожного предмета заздалегідь опубліковані на сайті курсу, і всі студенти мають виконати саме їх. Умови для всіх однакові, і ти розумієш, що оцінка справді залежить від твоєї роботи.
Другий великий плюс — безкоштовні консультації. Якщо ти чогось не розумієш перед тестом чи іспитом, можна написати викладачеві електронною поштою або підійти після лекції та домовитися про зустріч. Тобто складність не означає, що тебе залишають розбиратися з усім наодинці. Допомога є — важливо самому по неї звернутися.
І третє — атмосфера. Університетське життя не обмежується лекціями та іспитами. Студенти самі організовують багато заходів, працюють клуби за інтересами, постійно щось відбувається. За бажання завжди можна знайти заняття та своє оточення.
— Які предмети були твоїми улюбленими?
— Як можна здогадатися, математичні. За один із курсів із математики я отримала оцінку A, а така оцінка дає можливість працювати помічником викладача.
Раз на тиждень я проводила додатковий семінар для всіх охочих: ми розв’язували задачі, я консультувала студентів і допомагала їм готуватися до іспитів. Лекцій я не читала й тестів не перевіряла — моє завдання полягало саме в додаткових заняттях і допомозі студентам.
— Про ЧВУТ часто розповідають страшилку: вступають тисячі, а потім майже всіх відраховують. Наскільки це відповідає дійсності?
— Перший семестр — єдиний період, коли обов’язково потрібно набрати встановлений мінімум кредитів. У нас це було 15 кредитів. Насправді це не так багато: зазвичай студенти записують предмети приблизно на 30 кредитів за семестр.
Після першого семестру справді відсіюються ті, хто не встиг втягнутися або не впорався з новою системою. Але далі мало хто залишає університет назавжди.
Якщо людину відрахували й вона вступила знову, предмети, які раніше були складені на оцінку вище E, їй зараховують. Шкала оцінювання в нас — від A до F. Тобто починати все з нуля не доводиться. У мене є знайомі, яких відраховували один раз і навіть двічі, але вони все одно повернулися й продовжують іти до диплома.
— Скільки студентів було на твоїй англомовній програмі?
— У мій рік вступило 120 людей. Близько двадцяти відсіялися практично одразу. Із решти ста за три роки випустилися семеро, а інші закінчують цього року — тобто навчаються чотири роки замість трьох.
Але тут важливо правильно розуміти цифри. Це не означає, що всіх інших відрахували. Бакалаврат формально розрахований на три роки, але розтягнути його можна до шести. Головне — зрештою скласти всі обов’язкові предмети.
— Чому студенти продовжують навчання?
— Розклад кожен складає самостійно. Хтось бере предмети наперед і намагається закінчити швидше. Хтось, навпаки, розуміє, що не справляється з навантаженням, і відписується від частини предметів. Можна розподілити програму так, щоб вона тривала довше.
Четвертий рік навчання коштує стільки ж, скільки звичайний, без підвищення ціни. Тому для багатьох розумніше не намагатися будь-якою ціною вкластися у три роки, а розподілити навантаження так, щоб справді засвоїти матеріал і зберегти нормальний стан.
— На факультеті інформаційних технологій справді майже самі хлопці?
— Хлопців більше, але не настільки, щоб дівчат не було зовсім. Це не ситуація, коли на всьому факультеті ти одна. Дівчата є, просто співвідношення нерівномірне.
— Наскільки міжнародною була англомовна програма?
— Дві найбільші групи — чехи та студенти з пострадянських країн: України, Казахстану, Молдови та інших. У нас сформувалося величезне ком’юніті зі своїми чатами з предметів. Це справжня система зв’язків і взаємодопомоги: можна запитати про завдання, знайти матеріали або з’ясувати, до кого звернутися.
Були й студенти з інших країн — наприклад, американці, індійці, індонезійці. Тому середовище справді міжнародне.
— Студенти дуже відрізняються за віком?
— Чехи зазвичай вступають у 19–20 років, а студенти з наших країн частіше у 17–18. Але загалом на бакалавраті всі доволі молоді. У магістратурі склад уже значно різноманітніший: люди різного віку, і майже всі паралельно працюють.
— За такого навчання залишався час на звичайне життя?
— Так. Звісно, навантаження було великим, але життя не складалося лише з університету. Ми з друзями їздили Чехією, зокрема вибиралися в гори. Якщо навчитися планувати час, місце знаходиться і для навчання, і для відпочинку.
— Твоєю першою роботою стала посада помічника викладача. Як ти її отримала?
— Я почала працювати на другому курсі. Після того як отримала A з математики, дізналася, що така оцінка дозволяє стати помічником викладача. Я просто написала викладачеві, що знаю про цю можливість, і запропонувала свою кандидатуру.
Оплата була погодинною — за проведені заняття. Це був мій перший робочий досвід, і він з’явився безпосередньо завдяки навчанню та моїй власній ініціативі.
— А як ти знайшла перше стажування безпосередньо в IT?
— На ярмарку вакансій. На нашому факультеті він проходить двічі на рік, причому кожен факультет ЧВУТ має власний ярмарок. Компанії встановлюють стенди, розповідають про себе, показують актуальні вакансії та стажування. Це хороший спосіб побачити роботодавців, які цілеспрямовано шукають студентів конкретного профілю.
Але ярмарок не скасовує звичайного процесу найму. Не можна просто підійти до стенда й одразу отримати роботу — співбесіди все одно будуть. У тій компанії я пропрацювала пів року, а потім потрапила під скорочення. Таке трапляється, і важливо бути до цього готовим.
— Де ти працюєш зараз?
— Зараз я працюю в банку вже безпосередньо за спеціальністю. У мене часткова зайнятість — 20 годин на тиждень, приблизно по чотири години на день. Цю роботу я знайшла через LinkedIn: створила профіль, зазначила, що я студентка й маю досвід викладання, додала резюме.
Взагалі всі свої роботи я знаходила самостійно. Університет дає можливості та майданчики, але відгукуватися, писати людям і проходити відбір потрібно самому.
— Які поради ти можеш дати студентам, які шукають першу роботу в Чехії?
— Перше — не брешіть у резюме. На останньому етапі найму мене справді перевіряли: телефонували на попередні місця роботи й запитували, скільки часу я там працювала та чому пішла. Тому краще чесно описати навіть невеликий досвід, ніж вигадати красиву історію, яка розвалиться під час першої перевірки.
Друге — дивіться вакансії на сайтах самих компаній. Там зазвичай розміщена найактуальніша інформація.
Третє — надсилайте багато заявок. Поки я шукала першу роботу, я відгукнулася приблизно на 70 вакансій. Одна чи дві відмови нічого не говорять ані про вас, ані про ваші шанси. Пошук першої позиції — це значною мірою питання кількості спроб.
І ще я раджу продовжувати стежити за вакансіями, навіть якщо робота вже є. У Чехії це не сприймається як щось непристойне. Так ви розумієте, що відбувається на ринку, і зберігаєте запасний варіант. Скорочення трапляються навіть у дуже великих компаніях — я сама із цим зіткнулася.
— Чи можна після випуску залишитися працювати в університеті?
— Так. З дипломом бакалавра або магістра можна залишитися викладати на факультеті, і там цьому завжди раді. Багато випускників так і роблять — хоча б на певний час.
— Чому ти вирішила продовжити навчання в магістратурі? В IT диплом магістра справді потрібен?
— Магістратура допомагає стати глибшим фахівцем. Крім того, я змінила напрям: після Software Engineering перейшла на штучний інтелект. Це розширює світогляд і дозволяє поєднати знання з різних галузей.
— Чи складно було вступити на інший факультет?
— Я вступала до того самого університету, тому особливих складнощів не виникло. Потрібен був диплом бакалавра, також я проходила співбесіду. У багатьох інших університетах чи програмах замість співбесіди проводять тести. Для мене сам процес вступу складним не був.
— Чи вдається поєднувати магістратуру з роботою?
— Із частковою зайнятістю — так, у магістратурі це робити легше. А от одночасно навчатися й працювати повний день дуже важко. У моїх знайомих, які намагаються так жити, усе зазвичай закінчується однаково: перескладання за перескладанням і величезний стрес.
Тому важливо тверезо оцінювати свої сили. Бажання все встигнути зрозуміле, але в якийсь момент годин у добі просто перестає вистачати.
— Яку головну пораду ти дала б майбутнім студентам ЧВУТ?
— Обов’язково навчіться планувати час. Тверезо розраховуйте свої сили й не переоцінюйте себе. Краще заздалегідь зрозуміти, скільки предметів ви справді можете потягнути, ніж набрати надто багато, а потім жити в постійному стресі.
Заведіть структурований календар і запишіть туди вимоги з кожного предмета: тести, проєкти, терміни, іспити. На першому курсі в новій системі дуже легко загубитися.
Взагалі мій принцип простий: менше тримайте в голові й більше записуйте. Щось обов’язково забудеться — якийсь документ, дедлайн або невелике завдання. І не розслабляйтеся: у ЧВУТ ніхто не контролюватиме кожен ваш крок. Відповідальність за навчання дуже швидко переходить до вас.
— Якщо озирнутися на весь бакалаврат, ти знову обрала б цей шлях?
— Так. Було складно, але воно того варте. Я отримала диплом із Software Engineering, почала працювати за спеціальністю, а тепер продовжую навчання в магістратурі та займаюся штучним інтелектом. Тож цей шлях точно дав мені можливість рухатися далі у професії.
Софія приїхала до Чехії за програмою Assistance від Best School. Такий формат підійде абітурієнтам, які вже володіють англійською або чеською на необхідному для вступу рівні й не потребують окремого мовного курсу, але хочуть отримати підтримку на організаційних етапах.
У межах Assistance команда Best School допомагає підібрати університет і спеціальність, оформити та подати документи, розв’язати питання з візою і проживанням, а після приїзду — адаптуватися в Чехії за підтримки куратора.
Якщо ви плануєте вступати до ЧВУТ або іншого чеського університету, дізнайтеся більше про програму Assistance та залиште заявку на консультацію. Ми допоможемо зробити шлях від вибору програми до початку навчання зрозумілішим і спокійнішим.
info@bestschool.cz 
